прийтись ко двору

liter. ne pas être dans le ton

сов.

1. муносиб (мувофиқ, мос) омадан, лоиқ омадан, чоқ омадан; сапоги пришлись мне впору мӯза ба пои ман чоқ омад

2. (совпасть) рост (мувофиқ, мос) омадан, тасодуф ома­дан; десятое июня пришлось на среду даҳуми июн ба рӯзи чоршанбе рост (мос) омад

3. безл. с неопр. зарур (даркор, лозим) шудан, маҷбур шудан, воҷиб омадан, лозим омадан; придётся ночевать в лесу шаб(она) дар ҷангал хоб кардан лозим меояд; мне пришлось туда поехать ман маҷбур шудам, ки ба он ҷо равам кому (выпасть на долю) вокеъ шудан. рост омадан, мутобиқ омадан, тасодуф афтидан; вот при ка­ких обстоятельствах пришлось нам встретиться ана дар чӣ вазъият бо ҳам во хӯрдани мо тасодуф афтид (рост омад);

4. безл. (достаться) расидан, лозим (дуруст) омадан; на каждую лодку пришлось по десять человек ба ҳар қаик даҳ кас расид прийтись кстати ба мавқеъ шудан, муносиби маврид ома­дан (шудан); прийтись ко двору писанд ома­дан, муддаои дил (табъ) будан; прийтись не ко двору писанд наомадан, муддаои дил (табъ) набудан; прийтись кому по вкусу (по сердцу, по нраву, по душе) маъқул шудан (омадан), форидан, писанд шу­дан, ба табъ (ба дил) нишастан (фори­дан); к слову прийтись дар омади гап (зимнан) ба хотир омадан, дар омади гап (зим­нан) гуфтан, дар мавридаш гуфтан; солоно пришлось кому душвор (сахт, вазнин) шуд; где придётся кучое, ки рост ояд, куҷое, ки бошад; как придёт­ся чӣ тавре ки рост ояд, чӣ тавре ки бошад; когда придётся кай ки бошад, кай ки рост ояд, кадом вақте ки бошад; что придётся чизе ки рост ояд, хар чӣ ки ба даст дарояд

- прийтись по вкусу

* * *

1) (оказаться подходящим) падысці

2) (об ударе) трапіць (па чым)

3) (совпасть) прыпасці (на што)

4) (стать необходимым, неизбежным) безл. давесціся, прыйсціся

1) convenire, andare bene

2) impers.:

3) toccare

1) ярау, таман (чак) булу, туры килү

2) туры килү; эләгү

3) безл. булу, туры килү

4) безл.; с неопр. туры килү, кирәк булу

•

- прийтись по вкусу

прийти́сь

безл.: ему́ пришло́сь уе́хать li estis devigita forveturi;

♦ \прийтись по вку́су esti laŭ ies gusto.

* * *

1) ( подойти) convenir (непр.) vi, caer (непр.) vi

2) ( совпасть) caer (непр.) vi, coincidir vt

3) безл. (+ неопр.) verse obligado (a + inf.), tener que (+ inf.)

••

* * *

1) ( подойти) convenir (непр.) vi, caer (непр.) vi

2) ( совпасть) caer (непр.) vi, coincidir vt

3) безл. (+ неопр.) verse obligado (a + inf.), tener que (+ inf.)

••

* * *

gener. (+ ñåîïð.) verse obligado (a + inf.), (ïîäîìáè) convenir, (ñîâïàñáü) caer, coincidir, tener que (+ inf.)

прийти́сь

безл.: ему́ пришло́сь уе́хать li estis devigita forveturi;

♦ \прийтись по вку́су esti laŭ ies gusto.

* * *

1) ( подойти) convenir (непр.) vi, caer (непр.) vi

2) ( совпасть) caer (непр.) vi, coincidir vt

3) безл. (+ неопр.) verse obligado (a + inf.), tener que (+ inf.)

••

* * *

1) ( подойти) convenir vi (ê.), aller vi (ê.)

2) ( совпасть) tomber vi (ê.), coïncider vi

3) безл.

••

374 Г сов.несов.

приходиться 1. (без 1 и 2 л.) на что, по чему sattuma, langema; удар \прийтисьшёлся по ноге löök sattus vastu jalga v jala pihta, пятое число \прийтисьшлось на субботу viies kuupäev langes laupäevale;

2. по чему, к чему sobima, paras olema; туфли \прийтисьшлись по ноге kingad sobisid jalga v olid parajad, пальто \прийтисьшлось по плечу кому mantel oli kellele paras;

3. безл. кому, с инф. pidama, tulema, tarvis olema; ему \прийтисьдётся уехать ta peab ära sõitma, \прийтисьшлось ночевать в лесу tuli ööbida metsas, \прийтисьшлось заплатить tuli maksta, \прийтисьдётся возвращаться tuleb tagasi pöörduda, \прийтисьдётся начинать сначала tuleb uuesti v otsast alustada;

4. безл. кому, с инф. juhtuma, ette tulema; там мне побывать не \прийтисьшлось mul ei ole olnud juhust seal viibida, мне не \прийтисьшлось вас увидеть ma ei juhtunud teid nägema, (есть) что \прийтисьдётся kõnek. (sööma) mida juhtub, (копать) чем \прийтисьдётся kõnek. juhusliku asjaga v millega juhtub (kaevama), (лечь) где \прийтисьдётся kõnek. kuhu juhtub (pikali heitma), (сделать) как \прийтисьдётся kõnek. lohakalt v kuidas juhtub (tegema);

5. кому, во сколько madalk. maksma minema, kätte tulema; лошадь \прийтисьшлась ему дорого hobune läks talle palju maksma; ‚

\прийтисьйтись v

приходиться кому

по вкусу v

по сердцу v

по душе kellele meele järele v meelt mööda olema;

\прийтисьйтись v

приходиться ко двору кому kõnek. kellega sobima, klappima, kellele meelt mööda olema

gener. no convenir, no ser del gusto de alguien

• КО ДВОРУ ( где, кому) быть, прийтись, оказаться coll

[PrepP; Invar; subj-compl with copula (subj: human or, rare, concr or abstr; usu. used with pfv past; usu. neg]

=====

⇒ s.o. or sth. is welcome (at some place), suited or corresponding to s.o.'s (or some kind of) requirements:

- X пришёлся ко двору (в месте Y) ≈ X fitted well (aptly) (into place Y);

- X fitted right in (at place Y);

- thing X filled the bill;

|| Neg X пришёлся не ко двору (в месте Y) ≈ X didn't fit in (at place Y);

- X was out of place (at place Y).

     ♦ Наталья пришлась Мелеховым ко двору (Шолохов 2). Natalya fitted well into the Melekhov household (2a).

     ♦ Перед тем, как написать стихи о свадьбе и черепахе, Мандельштам перелистал у меня в комнате томик переводов Вячеслава Иванова из Алкея и Сафо... Из переводов и пришёл "пёстрый сапожок"... Пришёлся он ко двору, потому что за отсутствием пристойной обуви я носила нелепые казанские сапожки с киевской ярмарки... (Мандельштам 2). Before writing his poem about the wedding and the tortoise, M[andelstam] had sat in my room glancing through a slender tome of Viacheslav Ivanov's translations of Alcaeus and Sappho....It was here that he got the words "brightly colored boot"....It happened to fit very aptly, since for want of proper shoes, I was wearing a grotesque pair of Kazan boots which I had bought at the Kiev fair... (2a).

     ♦ Вадима смущало отношение матери и сестры к Кире. Правда, пожаловаться на то, что они относятся к ней дурно, он не мог. Внешне всё было очень хорошо. И всё же Вадим чувствовал, что Кира здесь как-то не пришлась ко двору (Некрасов 1). Vadim was disconcerted by his mother's and sister's attitude to Kira. He could not, it was true, say that they treated her badly. On the surface everything was fine. Nevertheless Vadim felt that Kira somehow did not fit in here (1a).

см. тж. ко двору

см. тж. не ко двору

gener. (прийтись) no convenir, (прийтись) no ser del gusto (de)

1) cortile

2) casa contadina

3)

1) ишегалды

2) йорт, хуҗалык

•

- на дворе

Ко, предл.

1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];

2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;

3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!

* * *

предл. с дат. п.; тж. ко

1) до (кого-чого)

2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)

3) ( при обозначении расположения по отношению к странам света) на (що)

4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік